ВИ́БАНИТИ, ню, ниш, док., перех., діал. Вимити (звичайно теплою водою). Вивернули вони той шаплик, вибанили (Словник Грінченка); Улас повів Микитку до комори, за якою було влаштовано душ, власноручно вибанив його (Юрій Яновський, Мир, 1956, 156).
ВИ́БАНИТИ, ню, ниш, док., перех., діал. Вимити (звичайно теплою водою). Вивернули вони той шаплик, вибанили (Словник Грінченка); Улас повів Микитку до комори, за якою було влаштовано душ, власноручно вибанив його (Юрій Яновський, Мир, 1956, 156).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 348.