ВИБАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БАСУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Раз у раз басувати; басуючи, бігти
(про коней);
// Виїжджати на коні, що басує. Врешті
Карпо Кирилович скочив у сідло, вибасував наперед
(Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 68).
2. перен. Бігати підскакуючи, стрибати (про дітей). На узбіччі дороги виладнувалася верхи на палицях дітвора, завидькувато гляділа Дорошеві вслід.. Вони [діти] притихли, доки він проїхав, а потім з гиканням та іржанням понеслися по дорозі, вибасовуючи та прикевкуючи, як справжні жеребчики (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 194).