в означеннях
Тлумачення, значення слова «вибійник»:

ВИБІ́ЙНИК, а, чол.

1. Шахтар, що працює у вибої, відбиваючи від пласта кам'яне вугілля, руду і т. ін. Шпаркий піт заливав йому очі, а вибійники, зціпивши зуби, ще скаженіше кидалися на вугілля (Петро Панч, I, 1956, 396); Від навального наступу бригади вибійників стіна забою, зранена жалом списа, крок за кроком відступала в глиб земних надр (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 61).

2. Робітник текстильної промисловості, який за допомогою спеціальних дощок наносить на тканину візерунок.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 352.

Коментарі (0)