ВИБІРНИ́К, а, чол. Робітник, який вибирає що-небудь з чогось. На шахті імені Абакумова породу вручну не вибирають, просто ліквідовано професію вибірників (Радянська Україна, 21.V 1961, 2).
ВИБІРНИ́К, а, чол. Робітник, який вибирає що-небудь з чогось. На шахті імені Абакумова породу вручну не вибирають, просто ліквідовано професію вибірників (Радянська Україна, 21.V 1961, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 353.