в означеннях
Тлумачення, значення слова «виборчий»:

ВИ́БОРЧИЙ, а, е. Стос. до виборів. Ще й на вибори ходила дивитись, аж у самий виборчий двір залізла (Леся Українка, V, 1956, 153); Імена кращих синів і дочок народу, висунутих і зареєстрованих кандидатами в депутати, ще і ще раз показують, яким могутнім є виборчий блок комуністів і безпартійних (Радянська Україна, 9.II 1957, 1); В день виборів Катя пішла разом з татом і мамою на виборчу дільницю (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 91).
 Виборче право: а) правові норми, що встановлюють порядок виборів до представницьких органів держави. Загальне виборче право [в СРСР] служить могутнім засобом залучення робітників, колгоспників, інтелігенції до керівництва державним життям (Наука і життя, 2, 1958, 3); б) право обирати й бути обраним у представницькі органи держави. Зрівнювачі.. вимагали суду над королем і добивались проголошення республіки із загальним виборчим правом, хоч і не вимагали виборчого права для жінок, для осіб найманої праці, робітників, слуг (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 355.

Коментарі (0)