в означеннях
Тлумачення, значення слова «вибранець»:

ВИБРА́НЕЦЬ, нця, чол., рідко.

1. Особа, вибрана для виконання яких-небудь обов'язків. Величезна купа народу звернула на вулицю Коперніка, а звідси на вулицю Оссолінських, де жив новий вибранець народу (Іван Франко, III, 1950, 311);
//  Той, хто вибраний як дружина, коханий;
//  Улюбленець. Вибранець долі.

2. Людина, яка визначається талантом, обдарованістю, здатністю зробити те, що іншим не під силу. Відбути практику при інституті експериментальної хірургії щастить тільки одиницям, вибранцям, найбільше талановитим (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 142).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 356.

Коментарі (1)