в означеннях
Тлумачення, значення слова «вибирати»:

ВИБИРАТИ, аю, аєш, недок., ВИБРАТИ, беру, береш, док., перех.

1. Виділяючи за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших предметів. У великому довгому покої лежала висока купа кукурудзи, коло якої двоє робітників вибирали більші качани й вкидали до другого, меншого покою (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 121); На руїнах молодиці Цілу цеглу вибирають (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 67); Вибрала [Софія] з тих оздоб щонайкращі і взяла на себе (Леся Українка, III, 1952, 540);
//  Знаходити, визначати що-небудь як зручне, придатне для чогось (місце, час). Вибираючи позиції, Барклай весь час нетерпляче чекав донесень (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 115); Не вибираючи дороги, проламуючи власним тілом живопліт із глоду й терну, Ничипір кинувся до Грицька (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 556); Вибравши зручну хвилину, я ступив у стремено. Мить — і вже в сідлі (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 9);
//  з кого. Надавати переваги кому-небудь, вважаючи кращим. [Ганна:] Що мені? Хіба мені було з кого вибирати: у наймах зросла, з наймів і заміж пішла. (Марко Кропивницький, II, 1953, 21); — Я вже... вибрала... собі жениха... — сказала Олена та й засоромилась і почервоніла як рак (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 206).

2. Голосуючи, виділяти ту чи іншу особу для виконання певних обов'язків. — Не мені бути вашим ватажком, вибирайте собі іншого (Олекса Стороженко, I, 1957, 339); І одногласне, одностайне Громада вибрала гетьмана — Преславного Лободу Івана (Тарас Шевченко, II, 1953, 138); [Вітровий:] Як повернувся з армії, вибрали мене в правління і заступником голови призначили (Олександр Корнійчук, II, 1955, 221).

3. Витягати, вичерпувати і т. ін. що-небудь за кілька або багато прийомів. Кинувся [Василь] помогти їй встати, тільки вона вже видряпалась і вибирала соломинки, що начіплялись їй у косу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 35); Я сіті з моря вибираю Із сріблом трепетним живим (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 95); Вибрав [Федя] бляшанкою воду, що набігла за ніч крізь погано забиті шви між дошками [човна] (Микола Трублаїні, I, 1955, 98);
//  розм. Брати, одержувати (гроші). [Митродора:] Як тут гарно в садочку. Та й уродило добре цього року .. Ох, будемо грошики вибирати (Володимир Самійленко, II, 1958, 155); Ліс іде за дурницю. А за його, коли тільки з розумом продати, не двадцять вибереш (Панас Мирний, III, 1954, 294).
 Вибрати очі — позбавити очей; осліпити. Коли йому вибрали очі, він заявив, що його годинник має в собі ще один секрет (Іван Франко, IV, 1950, 206); Невідомий співаче, твої вільнолюбні очі вибрав залізом хижий ординець (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 39).

4. Вибірково збирати урожай деяких сільськогосподарських рослин, які дозрівають неодночасно (плоскінь, льон, огірки) або які треба виймати з землі за кілька прийомів (картоплю). А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Тарас Шевченко, II, 1953, 21); — Побіжи вибери свіжих огірочків та й заходжуйся коло вареників (Нечуй-Левицький, II, 1956, 320); При ручному збиранні льону спочатку вибирають (в окремі горстки) довгі стебла, а потім короткі (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 742); Кілька днів тому зірвали квасолю.., а сьогодні вони вибирають картоплю (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 250).

5. Робити заглибину у чому-небудь, виймаючи масу за кілька або багато разів. Я по пруттю видряпався аж під вершок [стогу], вибрав там під самим вершком у сіні таку нору, щоб зовсім закрила чоловіка (Іван Франко, II, 1950, 25); Кузьмич припасував дошку.., потім показав, як треба вибирати пази (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 373).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 351.

Коментарі (0)