в означеннях
Тлумачення, значення слова «вибиратися»:

ВИБИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВИБРАТИСЯ, беруся, берешся, док.

1. З труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця. Виїхали в старе русло і довго вибиралися з гомінкої зарості напівзатоплених верб (Михайло Стельмах, На.. землі, 1959, 377); [Служебка:] Та вже там буде видко, аби з темниці вибратись (Леся Українка, II, 1951, 189); Знову буксували, подаючи машину назад, і, нарешті, вибралися з ковбані на твердий, піскуватий ґрунт (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 320).

2. Вирушати, відправлятися куди-небудь, збиратися в дорогу. Всі повеселішали і стали вибиратись в дорогу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 298); Він же завжди опівдні на полювання вибирається. Півгодини побродить і назад повертає (Микола Трублаїні, I, 1955, 116); [Денис:] Ач ледацюги, ледве після обід вибрались у поле (Марко Кропивницький, II, 1958, 428).

3. Переїжджати, переселятися в інше приміщення чи місце. Розваляла їм комин, і черінь, і припічок: нехай собі вибираються, про мене, хоч на вигон (Нечуй-Левицький, II, 1956, 91); За кілька день їм сказали, що в цьому будиночку житиме тепер новий сторож, а їм з бабою треба звідси вибиратися (Іван Микитенко, II, 1957, 317); [Лесь:] З цієї хати і взагалі з міста ви мусите негайно вибратись (Мирослав Ірчан, I, 1958, 158).

4. З труднощами підніматися на підвищення, гору. На гору вибирається дівчина. Невеличку годину стоїть задихана (Степан Васильченко, III, 1960, 271); Я.. вибрався по ринві на другий поверх (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 5); Ми вибралися по стежці на гору (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 84).

5. тільки док. Трапитися, випасти. От іще й досі, як вибереться літом день гарячий, душний, то й згадаю собі те прощання наше (Марко Вовчок, I, 1955, 277); Хоч була і осінь, а день вибрався теплий, погожий (Панас Мирний, IV, 1955, 174).

6. тільки недок. Пас. до вибирати. І як розумно побудовані траншеї! ..Поки вибирається силос з одного відсіку, інші герметично закупорені, мов консервні банки (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 179).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 351.

Коментарі (0)