в означеннях
Тлумачення, значення слова «вичахати»:

ВИЧАХАТИ, аю, аєш, недок., ВИЧАХНУТИ і ВИЧАХТИ, хну, хнеш, док.

1. Втрачати тепло, ставати холодним; охолоджуватися. Мало не третю частину кімнати займало величезне, широке ліжко..; другу третину — два поруч поставлених стола, де вичахали уготовлені до торгу пряники (Любов Яновська, I, 1959, 196); [Дід Петро:] Ану-ну! Хай іще я послухаю. Все одно вечеря вичахла на столі (Степан Васильченко, III, 1960, 282); В печі жар не вичах. Ольга добре ним обгорнула горщика з борщем (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 7).

2. перен. Ставати пасивним, менш діяльним; втрачати запал, силу. Здалося, що начальницький настрій осаула поволі вичахав, замінившись людською заздрістю молодого вояка (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 94); Чим ближче підходили прапороносці, тим помітніше вгамовувався командир полку. Притихав, вичахав на виду (Олесь Гончар, I, 1954, 337).

3. перен. Поволі втрачати сили, здоров'я; хиріти. Не пізнала [жінка] сердешного: од праці висох, вичах, аж очі йому в лоб позападали (Олекса Стороженко, I, 1957, 31); — Годі вам воювати! — кричала весело молодиця. — Повбиваєтесь, дівчата вичахнуть (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 114).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 537.

Коментарі (0)