в означеннях
Тлумачення, значення слова «вичинювати»:

ВИЧИНЮВАТИ, юю, юєш і ВИЧИНЯТИ, яю, яєш, недок., ВИЧИНИТИ, ню, ниш, док., перех. Піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання. Знайшлися серед них і чинбарі, які досить уміло вичиняли смушки з овечих шкур (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 408); — Прийшлося чинбаря наняти, сяк-так вичинили їх [шкури] уже по-нашому та спродали за якийсь там безцінок (Панас Мирний, I, 1954, 222); — Вичинимо, буде добра шкура, а гостеві — смачне смажене, — говорив Мар'ян (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 335).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 538.

Коментарі (0)