в означеннях
Тлумачення, значення слова «вичищати»:

ВИЧИЩАТИ, аю, аєш, недок., ВИЧИСТИТИ, чищу, чистиш, док., перех.

1. Робити чистим що-небудь, видаляючи, викидаючи гній, болото і т. ін. До Іскрова й Андрія підійшов Кузьма Савченко. Він з людьми вичищав ставок (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 33); Вона взялася ретельно вичищати стійла (Микола Руденко, Остання шабля, 1957, 56); Помили [молодиці] вікна, вичистили двір, вимели доріжки в садку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 81);
//  Робити чистим, знімаючи пил, бруд щіткою, ганчіркою і т. ін. Як на мене, то цілісінький би день чистив коней. Було нікому не дам і одного коня вичистить (Олекса Стороженко, I, 1959, 105); Старанно зав'язавши галстук, Каргат вичистив піджак, не зоставивши на ньому жодної порошинки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 6);
//  Натирати ваксою (або іншою маззю для взуття), надаючи блиску. Отже Юрко матиме свої черевики на перший сніг. Він вичистить їх чорним «шварцем» (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 109);
//  Робити чистим, шкребучи або натираючи поверхню і знімаючи плями, бруд (про металеві і дерев'яні предмети). [Бухта:] От тільки старий уже став, а то сам би вичистив палубу флагмана, на зло вам усім (Олександр Корнійчук, I, 1955, 47);
//  Викидати, видаляти. Вже рушаючи з подвір'я, бійці загону помітили Наталку, що саме вичищала зі стайні, мовчазна і наче заплакана (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 568).

2. перен., розм. Обкрадаючи, спорожняти що-небудь. — Щось-то казав [Тимоха], що й батькову скриню вичистив... Мабуть, зовсім обікрав та і втік від нього? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 292).

3. перен., розм. Позбавлятися кого-небудь небажаного. [Гуральський:] Щоби вичистити повіт, нам замало арештувати 10 чи 20 сільських парубчаків або міських робітників. Цим ми не вб'ємо їхнього руху (Мирослав Ірчан, I, 1958, 168).

4. розм. Видаляти сім'яні залози у тварин; каструвати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 538.

Коментарі (0)