ВИЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЧИСЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал.
1. Рахувати. Він [Павлик] уже до тисячі вичислить (Костянтин Гордієнко, Буян, 1938, 5).
2. Перераховувати. І тліють огні тут могучі; усіх тут вичислювать я не берусь (Іван Франко, XI, 1952, 414); Іван присяг би, що професор не вміє сам вичислити всіх міст у Німеччині або всіх гір у Франції, а йому двійку дав за це (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 59).