в означеннях
Тлумачення, значення слова «вицокувати»:

ВИЦО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

1. Цокати, стукати раз у раз, часто. Вицокують коні об кригу та брук (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 126); — А що, не казав я, що він [Альоша] не при своїх? Хлопці погодились мовчки, вицокуючи зубами з жаху та з холоду, що вривався в розбиті вікна (Іван Микитенко, II, 1957, 222);
//  Безперервно цокати, стукати (про механізми). Кожен думав про своє. Було чутно, як вицокував годинник за стіною (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 93).

2. Виконувати роботу, цокаючи клавішами друкарської машинки, ключем телеграфного апарата і т. ін.; вистукувати. Сахно не покидала своєї машинки. Вона зовсім не звернула уваги на того, що прийшов, і далі вицокувала на клавіатурі (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 134); Не перестаючи вицокувати правою рукою, він [телеграфіст] відсахнувся від стрічки, як від лотерейного білета, і ніби вражений виграшем, коротко скрикнув: — Ну? (Петро Панч, I, 1956, 347); Василько з радістю кинувся допомагати батькові і за хвилину хвацько вицокував кісточками рахівниці (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 167).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 536.

Коментарі (0)