в означеннях
Тлумачення, значення слова «вицвілий»:

ВИ́ЦВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до вицвісти. У вицвілій од літнього сонця, вітру і дощу гімнастьорці він [командир] виглядає нарядним (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 241); Гості кинулися до стіни, припали очима до вицвілої на сонці фотографії трьох солдатів (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 78); Чужа була немолода, негарна, з подовгастим лицем, з товстими, вивернутими губами, передчасно вицвіла жінка (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 343);
//  у знач. прикм. Невиразного кольору; безбарвний. Настя майже одних літ зо мною, але в неї вже двойко дітей і жовте, вицвіле обличчя (Яків Качура, II, 1958, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 535.

Коментарі (0)