в означеннях
Тлумачення, значення слова «видаватися»:

ВИДАВАТИСЯ, даюся, даєшся, недок., ВИДАТИСЯ, дамся, дасися, док.

1. Здаватися, сприйматися так чи інакше, таким чи інакшим. Легенько-легенько я виповз із-під кожуха, але так, щоб він лежав так само і щоби здалека могло видаватися, що я лежу на місці (Іван Франко, II, 1950, 24); — Знаєте? Мені видається, що за нами стежать... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 14); Запилена, вже жовта трава видавалася м'якою жаданою постіллю (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 276); Він сам не знав, як до того прийшло, що Маланка видалась йому найкращою дівкою, яку коли-небудь бачив (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 191); Очі її, звернені саме на мене, сіяли фосфоричним світлом якимсь і видалися мені незвичайно великі... (Ольга Кобилянська, I, 1956, 533).

2. Бувати, траплятися. Ночі видавались теплі (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 60); Відтоді в неділю чи в свято, чи так видалась вільна година — Гнат щезав з хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27); Зима видалась люта, море біля берегів замерзло, степи замело снігом (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 14).

3. Виступати наперед порівняно з чим-небудь. Марина була чорнява.. Лице в неї було довгеньке, внизу гостре і видавалось вперед (Нечуй-Левицький, I, 1956, 76); Накриття ховало темну безодню, з боків якої видавалися залізні рейки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 323); Як та сокирка, видалась вона [борода] вперед (Панас Мирний, II, 1954, 150);
//  тільки недок., перен. Виділятися, відрізнятися чим-небудь, бути помітним завдяки якійсь властивості, характерній рисі. Видавались з маси співу такі чисті та дужі голоси, котрі зробили б честь сцені у великих театрах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 403); [Панна Ромця:] Щось орлине, сміливе видається в ньому (Степан Васильченко, III, 1960, 200).

4. тільки недок. Друкуючись, виходити в світ. Він же [«Другий вінок»] таки буде видаватися і то не в довгому часі, як тільки збереться матеріал (Леся Українка, V, 1956, 44); На Україні «Маніфест Комуністичної партії» видавався украінською мовою багато разів і великими тиражами (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 42).

5. розм. Виходити заміж. Дар очка бачила таке гільце у сусідів, коли їхня дівка видавалася заміж (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 60); І стали за нею упадати хлопці, навіть із сусіднього села,.. а Мотря, на диво усім, видалася за Трохима Війтенка (Петро Панч, В дорозі, 1959, 189).

6. тільки недок. Пас. до видавати. В одному місці на боротьбу [з філоксерою] видавались усі гроші, в другому філоксера спокійно жерла виноградники (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 223).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 382.

Коментарі (0)