в означеннях
Тлумачення, значення слова «видобуток»:

ВИ́ДОБУТОК, тку, чол., гірн.

1. Процес добування корисних копалин з надр землі. Легко було вдосконалювати видобуток вугілля, йдучи поруч старого Чудина (Юрій Яновський, II, 1954, 144).

2. Певна кількість корисних копалин, видобутих з надр землі. Видобуток вугілля, газу і нафти повинен забезпечити цілком усі потреби народного господарства (Програма КПРС, 1961, 61); [Гаврило:] Ми видобуток даєм за себе і за вас [Галю і Марту] (Олександр Корнійчук, II, 1955, 144).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 390.

Коментарі (1)