в означеннях
Тлумачення, значення слова «видобувати»:

ВИДОБУВАТИ, аю, аєш, недок., ВИДОБУТИ, уду, удеш, док., перех.

1. Виймати, витягати, діставати що-небудь звідкись. — Дай тютюну!.. — Сень видобува тютюн, І крає ножиком, І ділить всім, В кого немає (Іван Франко, XI, 1952, 122); Дістає [мати] макітру з кислою капустою, видобуває звідкілясь пляшечку з олією, ставить все те на лаву (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 30); Видобула [Марія Семенівна] з рукавчика хустку (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 3);
//  Виймати зброю з піхов. — Видобувай шаблю, пане отамане! — і сама вихопила [Ярина] з-за пояса самопал (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 348).

2. Вибирати з надр землі (корисні копалини). Хотілося самому побачити ту велику гору в степу, з якої видобувають залізне каміння (Олесь Донченко, I, 1956, 138); Кожний вибійник бригади Миколи Мамая вирішив видобувати щодня не менш, як тонну вугілля (Радянська Україна, 11.X 1956, 1);
//  Одержувати, виділяючи з чого-небудь при виробничих процесах або дослідах. З нафти видобувають паливо для аеропланів та тракторів (Олесь Донченко, I, 1956, 162); Ми навчилися видобувати з деревини навіть вітаміни! (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 102).

3. Граючи на музичному інструменті, одержувати звуки. Терентій.. прислухається ще якусь хвильку до музики, яку видобувають з інструмента темні циганські руки (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 513).

4. перен. Домагатися відповіді, зізнання від кого-небудь. Ба і з Вронським найшла вона відповідну хвилю побалакати, а що більше, видобула з нього, що Стася йому подобається (Осип Маковей, Вибр., 1956, 110); [Адам:] Здоровий [Клим] — і як камінь. Жадного слова не можуть видобути з нього (Мирослав Ірчан, I, 1958, 154).

5. Видавати голос, крик, сміх, стогін і т. ін. Вона стояла бліда.. і лише з натугою видобувала слова до відповіді (Ольга Кобилянська, II, 1956, 18); [В'язень-лицар:] Я був би радий, — може, лютий біль примусив би забути про темницю і видобув би крик такий з грудей, що мури затремтіли б і розпались! (Леся Українка, II, 1951, 186).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 390.

Коментарі (0)