ВИДО́ВИЩЕ, а, сер.
1. Те, що відкрите для споглядання і привертає увагу. Тихович неспроможен був відвести очей від того видовища (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 219); Прекрасне і дивне видовище висадки повітряного десанту розгортається на широкому, рівному полі (Юрій Яновський, IV, 1959, 84); Зараз — восени — і веранда відслужила своє і являла видовище сумне і незатишне (Юрій Смолич, V, 1959, 16).
2. Вистава (театральна, циркова і т. ін.). Театральні видовища влаштовувалися на території теперішньої України ще за античних часів у стародавніх грецьких містах північного Причорномор'я (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 128); — Рідний син.. готується виносити на циркове видовище, мов калачі на базар, свої «скульптурні форми» (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 9).