в означеннях
Тлумачення, значення слова «видумувати»:

ВИДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДУМАТИ, аю, аєш, док.

1. перех. Вигадувати, придумувати щось, когось. І хлопець видумував шкодливі іграшки: то на баранах їздив, то телят лякав (Панас Мирний, II, 1954, 113);
//  розм. Винаходити. Хто видумав кулі і карабіни і силу облічив розгону олова, сей не провадить війни (Василь Стефаник, III, 1954, 87); Опісля видумали люди піщаний годинник (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7).
Пороху не видумає — не дуже здібний. Він якось виріс неначе і вилюднів за сей рік, хоч все-таки, певне, нового пороху не видумає... (Леся Українка, V, 1956, 245).

2. неперех. Говорити, описувати те, чого немає і не було. Чи правду Гапка казала, чи видумувала, — ніхто не скаже (Панас Мирний, II, 1954, 103); [Ковшик:] Знаю. Краще нехай виведе [письменник] нас такими, які ми є, а то, як почне видумувати, гірше буде (Олександр Корнійчук, II, 1955, 235).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 393.

Коментарі (0)