ВИ́ДИВИТИ, влю, виш; мн. видивлять; док., перех.:
♦ Видивити очі — ослабити, зіпсувати зір, пильно
виглядаючи кого-, що-небудь, слідкуючи за ким-,
чим-небудь. Ой і видивила свої карі очі, Тебе, серце,
виглядаючи (Народна лірика, 1956, 244); Ноги сходив, очі
видивив і горба нажив за чужими вівцями... (Мирослав Ірчан, II,
1958, 402).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 386.