ВИДЗЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз дзенькати, видавати дзенькіт. Нагнувшись у кабіну, Яшко почав там видзенькувати своїм шоферським скарбом (Олесь Гончар, Новели, 1954, 143); Не прощаючись, вийшов з кабінету, і довго по коридору чітко видзенькувала одна острога на лівому цяцькованому чоботі (Іван Ле, Наливайко, 1957, 36).