ВИГА́ДЬКО, а, чол., розм. Те саме, що вигадник. [Цісар:] Яке добро, що ти до нас прийшов із «Тисячі й одної ночі» мов! Вигадько ти, як та Шехерезада (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 241).
ВИГА́ДЬКО, а, чол., розм. Те саме, що вигадник. [Цісар:] Яке добро, що ти до нас прийшов із «Тисячі й одної ночі» мов! Вигадько ти, як та Шехерезада (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 241).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 371.