ВИГА́ДНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до вигадник. Тут ланкову свою Ланка на руки хапає, з співами й гуками Вгору її підкидає: — Ой, ти ж вигадниця наша! Найстарша сестриця! (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 161).
ВИГА́ДНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до вигадник. Тут ланкову свою Ланка на руки хапає, з співами й гуками Вгору її підкидає: — Ой, ти ж вигадниця наша! Найстарша сестриця! (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 161).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 370.