ВИГЛЯДАТИ 1, аю, аєш, недок., ВИГЛЯНУТИ, ну, неш, док.
1. Висуваючись або виходячи із-за чого-, 3 чого-небудь, дивитися кудись, через щось. З-за печі часто виглядала, Прикинувшись, буцім куняла І мов вона хотіла спать (Іван Котляревський, I, 1952, 82); Олександра Олексіївна схвильовано виходить на балкон, виглядає на вулицю (Яків Баш, П'єси, 1958, 7); Марне, брате, не вигляне Чорнобрива з хати. Не покличе стара мати Вечеряти в хату (Тарас Шевченко, I, 1951, 391); Оленчук виглянув на шлях (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 314).
2. Виднітися або ставати видним, помітним. На межі, зарослій всілякою травою, виглядав дрібненький ряст (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 46); Входить Вася, причесаний, в новому галстуку, в петельці — квітка. З верхньої кишеньки виглядає хусточка (Іван Микитенко, I, 1957, 405); А тут й Супруненкова хата виглянула з-за комори (Панас Мирний, III, 1954, 40).