в означеннях
Тлумачення, значення слова «виглядати»:

ВИГЛЯДАТИ 1, аю, аєш, недок., ВИГЛЯНУТИ, ну, неш, док.

1. Висуваючись або виходячи із-за чого-, 3 чого-небудь, дивитися кудись, через щось. З-за печі часто виглядала, Прикинувшись, буцім куняла І мов вона хотіла спать (Іван Котляревський, I, 1952, 82); Олександра Олексіївна схвильовано виходить на балкон, виглядає на вулицю (Яків Баш, П'єси, 1958, 7); Марне, брате, не вигляне Чорнобрива з хати. Не покличе стара мати Вечеряти в хату (Тарас Шевченко, I, 1951, 391); Оленчук виглянув на шлях (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 314).

2. Виднітися або ставати видним, помітним. На межі, зарослій всілякою травою, виглядав дрібненький ряст (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 46); Входить Вася, причесаний, в новому галстуку, в петельці — квітка. З верхньої кишеньки виглядає хусточка (Іван Микитенко, I, 1957, 405); А тут й Супруненкова хата виглянула з-за комори (Панас Мирний, III, 1954, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 374.

Коментарі (2)

ВИГЛЯДАТИ 2, аю, аєш, недок., ВИГЛЯДІТИ, джу, диш, док., перех.

1. тільки недок. Чекаючи кого-, що-небудь, дивитися, вдивлятися кудись. Дарма щоніч дівчинонька його [козака] виглядає (Тарас Шевченко, I, 1951, 4); Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 100).
 Виглядіти очі — втомити очі, ослабити зір, довго, пильно виглядаючи когось, щось. Не прийшло до Ганни щастя тим великим, битим шляхом, тільки вона вигляділа свої очі, виглядаючи (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108).

2. тільки док. Доглядаючи, виростити, виховати кого-небудь. — Як буде син — призвичаюй його до господарства, а дочка — вигляди, викохай її і віддай заміж за доброго чоловіка (Панас Мирний, IV, 1955, 94);  * Образно. Вірте у геній народа, В силу духовну його! Вірте, що мати-природа Виглядить сина свого (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 294).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 374.

Коментарі (2)

ВИГЛЯДАТИ 3, аю, аєш, недок. Мати певний зовнішній вигляд. Виглядала вона [Одарка] старою бабусею, а їй усього було літ за тридцять... (Панас Мирний, I, 1954, 50); Хатинка виглядала досить привітно (Микола Трублаїні, II, 1955, 202); Прапороносець — стрункий, жилавий, років під тридцять — був по-військовому підтягнутий, виглядав молодецьки (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 374.

Коментарі (2)