ВИ́ГНАНКА, и, жін. Жіночий рід до вигнанець. Зоя побачила здалеку своє рідне село і заплакала. Ні батько, ні мати не чекають її там, і їде вона туди не в гості, а на вічне поселення, як вигнанка (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 429).
ВИ́ГНАНКА, и, жін. Жіночий рід до вигнанець. Зоя побачила здалеку своє рідне село і заплакала. Ні батько, ні мати не чекають її там, і їде вона туди не в гості, а на вічне поселення, як вигнанка (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 429).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 374.