в означеннях
Тлумачення, значення слова «вигнаний»:

ВИ́ГНАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до вигнати. Скільки раз їх кривобока хата переховувала у собі і вигнану синами матір, пригнічену братами сестру, покинуту на світ без роду — сироту (Панас Мирний, I, 1954, 215); — Гяуре, вигнаний батьком! — кричав татарин. — Ти зваживсь сміятись із правої віри, із наших святих! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 153); Вигнаний повсталим народом, Виговський втік у Польщу (Історія УРСР, I, 1953, 279).

2. техн. Добутий способом перегонки з якоїсь речовини (про дьоготь, спирт і т. ін.).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 374.

Коментарі (0)