ВИ́ГОЄННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. вигоїти і вигоїтися. Нога [після лікування] була як нога. Кістлява, сухувата, із червоно-синіми плямами на місці вигоєння виразок (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 122).
ВИ́ГОЄННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. вигоїти і вигоїтися. Нога [після лікування] була як нога. Кістлява, сухувата, із червоно-синіми плямами на місці вигоєння виразок (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 122).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 375.