ВИ́ГОРЬОВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до вигорювати. Його прикро вразило те, що університетська адміністрація поспішила виключити Павлика із складу студентів і позбавити з таким трудом вигорьованої стипендії (Петро Колесник, Терен.., 1959, 245).