в означеннях
Тлумачення, значення слова «вигороджувати»:

ВИГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОРОДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Заперечувати наявність за ким-небудь або за собою якоїсь провини, доводити непричетність до чогось. [Вояки:] Нехай мовчить! Доволі! Годі! Чого він вигороджує злочинця? (Леся Українка, II, 1951, 535); — Ми сьогодні таки справді добре пообідали, — кажу я становому, щоб вигородити товариша (Панас Мирний, IV, 1955, 373); Він всіма силами намагався вигородити себе (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 349).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 376.

Коментарі (0)