ВИ́ГРИЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вигризти. Прислухався до найменшого шелесту й чув, як тріщала кожна травинка, вигризена вороним (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 17).
ВИ́ГРИЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вигризти. Прислухався до найменшого шелесту й чув, як тріщала кожна травинка, вигризена вороним (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 17).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 379.