в означеннях
Тлумачення, значення слова «вияснятися»:

ВИЯСНЯТИСЯ, яється і ВИЯСНЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИЯСНИТИСЯ, иться, док.

1. Виходити, з'являтися з-за хмар, туману і т. ін. або ставати яснішим, світлішим (про сонце, місяць, зірки). Ранками над Голою горою пропливали прозорі тумани, вияснювалося сонце й парувала земля (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 10); Внизу шурхотіло море, а місяць так вияснявся, що починали блищати крупні піщини (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 12); Як серпанком, укрила [роса] степ; небо потемніло, зорі вияснились (Олекса Стороженко, I, 1957, 341);
//  Світлішати, ставати ясним, безхмарним або малохмарним (про небо, обрій і т. ін.). Небо вияснилося, перетнуте барвистою веселкою (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 60).

2. перен. Ставати веселішим, привітнішим (звичайно про обличчя). Аж минає кілька хвилин, і обличчя у Тасі починає знову вияснятись, як небо на годину (Степан Васильченко, II, 1959, 314). За малу годину вияснилось бліде та понуре обличчя Грицькове, загомонів знов звичайним родом (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 154).

3. безос. Яснішати, світлішати (про погоду); випогоджуватися. У долині лежав ще густий смерк, але за кілька хвилин вияснюватиметься і тут (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 142); Нехай лишень виясниться, бач, нахмарило (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 153); На заході трохи вияснилося, і на мутному небі вирізалися контури чорних, мов важкі хмари, гір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349).

4. тільки док., безос., перен. Стати кращим, веселішим (про життя). — Сину мій, одружися! — Добре, моя мати, — одкаже, — одружуся, чи не виясниться мені з хорошою людиною? (Марко Вовчок, I, 1955, 236); — Піду, — думала Олександра, — він поховав трьох жінок, то буде мене жалувати, бо вчетверте не ожениться. Може, мені хоч трохи вияснить я... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 67).

5. Ставати ясним, зрозумілим; з'ясовуватися. — Ну, та йди вже! — наказує йому становий. — Як скінчимо діло, тоді виясниться, — додав наприкінці (Панас Мирний, IV, 1955, 375); Може, нарешті, виясниться справа, чи він [А. Кримський] отримав мій лист з Сан-Ремо і ще раніше з Буковини (Леся Українка, V, 1956, 405).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 549.

Коментарі (0)