ВИ́ЇМКОВИЙ, а, е. Прикм. до виїмка 1. Перехід на суцільну систему розробки пластів.. вимагав переглянути питання про розміри виїмкових ділянок (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 405).
ВИЇМКО́ВИЙ, а, е, заст. Те саме, що винятковий. Куна сьогодні виїмковим способом.. [залишився] аж до обіду дома (Іван Франко, II, 1950, 80).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 402.