ВИКА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́КАЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Довго лежати після сну,
повертатися з боку на бік (про людину). — А чого ж ви
так довго спите та викачуєтесь на соломі? (Нечуй-Левицький,
III, 1956, 119); Виспляться [хлопці], викачаються
(Панас Мирний, II, 1954, 160);
// Розминатися, качаючись
по землі (про тварин). Кінь викачався (Словник Грінченка).
2. Качаючись по чому-небудь, забруднюватися, вбиратися в щось. Та все це не бентежило Гриця, і він так само завзято, як Петро, залазив у найглибший сніг і викачувався в ньому (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 96).
3. тільки недок. Пас. до викачувати.