в означеннях
Тлумачення, значення слова «виканючувати»:

ВИКАНЮЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКАНЮЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Домагатися чого-небудь настирливим проханням; випрошувати. — Чи для того ж нам бог дав живоття, щоб ми кожну копійку виканючували в їх [чоловіків], як старчихи? (Нечуй-Левицький, III, 1956, 235); Підскочивши до якоїсь пані, що проходила, [Микитка] стяг з себе подрану шапку і завів: «Па-а-ні, дайте ко-пі-і-єчку!..» ..Так Микитка виканючив швидко три копійчини (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 413).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 404.

Коментарі (0)