в означеннях
Тлумачення, значення слова «вихід»:

ВИ́ХІД, ходу, чол.

1. Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось. — Кажу ж: сидить собі в хаті. Ото тільки й виходу у нього, що служба (Панас Мирний, III, 1954, 146); Юра звів голову догори і наставив вуха до вікон. Ні, там було все тихо і спокійно, його виходу ніхто не помітив (Юрій Смолич, II, 1958, 87);
//  Вибуття звідки-небудь, залишення чогось. Після виходу пересельців стало на селі трохи просторіше (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 302); Вихід когось із ув'язнення на волю був незвичайною подією в житті камери (Петро Колесник, Терен.., 1959, 366).
 Вихід у море, мор. — відплиття судна від берегів у відкрите море, відбуття в рейс. Перед виходом катера в море командир має коротку ділову розмову з начальником загону (Олесь Донченко, II, 1956, 404); Вихід у трубку (стрілку), бот., с. г. — перетворення стебла рослин в процесі росту на трубку, стрілку. Яйцекладка [у мух] відбувається під час виходу ярих злаків у трубку (Шкідн. і хвор, рослин, 1956, 113); Забур'янені гірчаком сходи озимої пшениці.. до виходу їх у стрілку.. обприскували.. бутиловим ефіром (Наука і життя, 5, 1956, 17).

2. перен. Форма прояву, виявлення (звичайно про почуття). Я рішаюсь уперто дивитись на панну Анелю. Се грубо, я розумію, але я хочу, се вихід для злості, що кипить в мені (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); Горе її, знайшовши собі вихід у тужливому лементуванні, не знало впину, не знало перепони (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 142).

3. Поява кого-небудь десь, прихід кого-небудь кудись. Поздоровляю з виходом на повітря (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 166); Туди [на другий поверх] вели широкі сходи, в кінці яких була Людна палата, де звичайно збирались ті, що ждали виходу княгині (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 33); В книзі обліку трудоднів колгоспників введено показник кількості днів виходу на роботу (Колгоспник України, 2, 1957, 9);  * Образно. Віками комунізм був лише мрією. З виходом на історичну арену пролетаріату, з появою теорії марксизму він перетворився в могутній і все наростаючий рух (Літературна газета, 1.VIII 1961, 1);
//  Поява на сцені дійової особи. [Лучицька:] О! То я вспію, — ще багато часу... мій вихід останній. Добре, що я маю звичку дома одягати костюм. (Починає гримуватися) (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 399); Мене ще ніколи не зустрічали оплесками при першому виході (Юрій Смолич, III, 1959, 126);
//  Надходження в продаж з друку (книги, журналу і т. ін.). Рецензій на книжку я не бачив, опріч прихильної коротенької замітки про вихід книжки в 1 М газети «Звезда» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 384); Перша книга! Перший «Кобзар». Як нетерпляче чекає його виходу Тарас (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 145).

4. Місце, яким виходять чи яким можна виходити назовні з чого-небудь, звідкись, або отвір, через який може щось виходити. Од скочивши од вікна, вона кинулась до виходу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 313); Тепер військо, поділившись на купки, почало охоплювати всі виходи із села (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 648); Дим стелився попід просмаленим дахом, шукав виходу, крізь який можна б вирватися на простір, виїдав очі (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 153).

5. перен. Можливість, спосіб вийти із складного, важкого становища, позбутися небезпеки і т. ін. Буду вашим побратимом, буду думати разом з вами над тим, чи нема для нас виходу з великої, всенародної кривди (Іван Франко, V, 1951, 320); Втікати? Але як? Тамара питала про це, Зара розводила руками. Вона не знає, як це зробити, але втеча — єдиний вихід (Антон Хижняк, Тамара 1959, 186).

6. Кількість вироблених, вирощених і т. ін. продуктів. Кукурудза — основний корм для великої рогатої худоби і свиней. Вона запорука високих надоїв і високих виходів м'яса (Радянська Україна, 16.VII 1957, 1); Під час його [коксівного вугілля] переробки вихід кам'яновугільної смоли становитиме 6 процентів замість звичайних 3,3 процента (Наука і життя, 12, 1958, 22).

7. Оголення гірських порід, пластів. При виході на поверхню тверді гірські породи інтенсивно руйнуються (Наука і життя, 8, 1952, 22);
//  Те, що виступає на поверхню. Дід згадав стару науку, розкопав на березі Сугаклею вихід граніту на поверхню (Юрій Яновський, II, 1954, 161).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 527.

Коментарі (0)