в означеннях
Тлумачення, значення слова «виходжати»:

ВИХОДЖАТИ і рідко ВИХОЖАТИ, аю, аєш, недок., поет. Іти звідки-небудь або кудись; виходити. Скоро стала козачка козацький голос зачувати, Та вона не стала проти нього дверми виходжати, Стала, мов сивою голубкою, в вікно вилітати (Українські народні думи.., 1955, 21); Тойді [тоді] на ґанок вихожає І до громади промовляє Петрусь. І каже: — Я зробив, Я генерала отруїв (Тарас Шевченко, II, 1953, 225); Я уранці виходжала, Золотев жито жала (Максим Рильський, I, 1956, 253); З куреня виходжає знайомий рибалка (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 113);
//  Повагом ходити, виступати. Яке безмежжя! Небеса безкраї, Ромашка сяє, ніжна і проста. У тім степу людина виходжає. Над урожай безмежно вироста (Андрій Малишко, I, 1956, 83).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 530.

Коментарі (0)