в означеннях
Тлумачення, значення слова «виховання»:

ВИХОВА́ННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням виховувати 1, виховати 1. Добре, що хоч довелося Вам з сім'єю укупі проживати: це задля виховання дітвори найголовніша потреба (Панас Мирний, V, 1955, 403); Радянське суспільство досягло великих успіхів у соціалістичному вихованні мас, у формуванні активних будівників соціалізму (Програма КПРС, 1961, 101); Він [Саїд Алі] має не тільки розум, відточений життям, партійним вихованням, він має силу волі, щоб вчасно виправити легковажну поведінку (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 17).

2. Сукупність знань, культурних навиків, поглядів, що становлять загальний рівень духовного розвитку людини і є наслідком систематичного впливу, навчання. — Ну, то вона [Зоня], можна сказати, ..має досконале виховання (Леся Українка, III, 1952, 646); Данко не забуває про своє добре виховання навіть в цьому перехресному вогні Дарчиних питань (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 166).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 529.

Коментарі (0)