в означеннях
Тлумачення, значення слова «вихований»:

ВИ́ХОВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до виховати 1. Всі вважали дочок станового за розумних, добре вихованих (Нечуй-Левицький, I, 1956, 185); — Се мене тривожить. Адже ж знаєте, як вона в мене вихована. Ніколи не брехала (Іван Франко, VII, 1951, 86); Ніжність велику почував Тарас Шевченко до дітей, — ніжність, яка відрізняє всіх нас, слов'ян, вихованих на принципах гуманності (Павло Тичина, III, 1957, 186); Вони [шведи] незвичні пливти, тримаючись за конячі хвости, та й коні їхні не так виховані (Юрій Яновський, II, 1954, 123).

2. прикм. Який внаслідок виховання набув навиків пристойного поводження; чемний, ввічливий. Як йому краще зробити, щоб і виявити своє ставлення до Мирослави й одночасно додержати пристойності вихованої людини? (Яків Качура, Вибр., 1947, 164).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 529.

Коментарі (0)