в означеннях
Тлумачення, значення слова «виховувати»:

ВИХОВУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ВИХОВАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту і т. ін. [Любов:] Він [татко] не виховував мене, він просто любив мене. (Зітхає). Він не боронив мені нічого (Леся Українка, II, 1951, 22); Та, може, й справді не та ще тільки мати людині, яка породила, а яка виховала — згадала Галина розповідь Гордія Ясена (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 79);
//  Вирощуючи своїх малят, навчати їх поводити себе певним чином у тих чи інших обставинах (про тварин). [Кнур:] Люта звірина і та своїх дітей доглядає та виховує (Панас Мирний, V, 1955, 90); Пташки покинули співи та взялися вигодовувати та виховувати діток своїх (Любов Яновська, I, 1959, 35).

2. Систематично впливати на культурний розвиток, світогляд, моральні принципи кого-небудь у певному напрямі. Наших читачів ще треба виховувати і доводиться робити це обережно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 228); Вогненного нам треба слова! Такого, щоб мільйони виховувало: глибоко, партійно, реально, — інтернаціонально! (Павло Тичина, III, 1957, 9); Мене виховує Партія і Комсомол! (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 336);
//  що. Систематичним впливом викликати, розвивати якесь почуття, рису вдачі, особливість, прищеплювати що-небудь. Комсомольські організації повинні виховувати у молоді любов до читання (Радянська Україна, 7.IX 1950, 2); — Навіщо вам здалося дратувати мене цим портретом?.. Таке дратування схоже на знущання і може виховати ненависть (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 119).

3. Цілеспрямовано, за певною системою вирощувати (тварин). — Коней розводять і виховують державні заводи, кінські заводи: в киргизьких степах, біля Уралу, в Сибіру (Юрій Яновський, II, 1958, 114); Якщо качок.. виховувати на 16-годинному світловому дні, то й у них яйцекладка почнеться в 135—140-денному віці (Соціалістичне тваринництво, 1, 1956, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 529.

Коментарі (0)

ВИХОВУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ВИХОВАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.

1. Довго ховати, переховувати кого- або що-небудь. Моя матінко, Мій дорогий кришталю! Де тебе виховати з зими да на літечко? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 39).

2. Таїти що-небудь. [Мокрина:] А ти на мою голубоньку не гнівайся!.. [Килина:] Хіба ж я не людина, щоб так довго виховувала гнів та лютість. Бог з нею! (Марко Кропивницький, II, 1958, 495).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 530.

Коментарі (0)