Словник української мови

ВИХОВУВАТИСЯ 1, уюся, уєшся, недок., ВИХОВАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Перебуваючи під чиїм-небудь опікуванням, навчатися правил поведінки, одержувати освіту і т. ін. Його, тобто Йоганеса, взяв за свого один далекий бездітний родич його матері в Моравії, і там він виховувався (Ольга Кобилянська, III, 1956, 345); У Мехтодія виховуються онуки — діти померлої доньки (Юрій Яновський, II, 1954, 102).

2. Розвиватися духовно, набувати знань, певного світогляду, моральних переконань завдяки систематичному впливові. У школах учні виховуються на художньому слові наших найкращих поетів, прозаїків і драматургів (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 33); На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35).

3. тільки недок. Пас. до виховувати 1.

ВИХОВУВАТИСЯ з, уюся, уєшся, недок., ВИХОВАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. тільки недок. Довго переховуватися, ховатися. Потім пішов на розшуки садка, в якому, на його думку, повинен був виховуватись Михась (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 291);
//  тільки док. Довго переховуючись, ховаючись, залишитися непоміченим, невикритим, непійманим і т. ін. [Чопорій:] Насилу виховався в солом'янику, на току, сказавши сусідам, що їду до города (Марко Кропивницький, V, 1959, 133); Всіх курей повиловлював поліцай для свого начальства, а він [півень] якось у кущах — молодець! — виховався (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 259).

2. Таїти що-небудь, не признаватися в чомусь. [Хведоска:] У чім ти провинив проти мене? [Роман:] Мені слід було зразу сказати тобі... Я виховувався перед тобою... (Марко Кропивницький, II, 1958, 53).