в означеннях
Тлумачення, значення слова «вихруватий»:

ВИХРУВАТИЙ 1, рідко ВИХРЮВАТИЙ, а, е. З вихором, вихрами (див. вихор 1 1). Зима вихрувата (Словник Грінченка);  * Образно. Таємничість і гострота моменту, — все це так відповідало вихруватій Даньковій вдачі (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 386).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 535.

Коментарі (0)

ВИХРУВАТИЙ 2, рідко ВИХРЮВАТИЙ, а, е. З вихором, вихрами (див. вихор 2). Він [чабан], веселий, вихруватий, переможцем вийшов з гирлигою із орлиних хоромів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 323); Коротка, товста червона шия [чоловіка] непомітно переходила в круглу баранячу голову з вихруватою чуприною (Петро Колесник, Терен.., 1959, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 535.

Коментарі (0)