в означеннях
Тлумачення, значення слова «вихватка»:

ВИ́ХВАТКА, и, жін. Несподіваний різкий виступ, недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь. Не відчувала [Любов Прохорівна] себе якось зачепленою тими вихватками злого Преображенського (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 419); Ризикуючи наразитися на якусь вихватку, він повернувся обличчям до гостей і мовчки став перед ними (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 19); У полку тоді було 15 комуністів, і Щорс вміло розставив їх у всіх підрозділах, щоб вони організовували червоноармійців, розбивали вихватки ворогів (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 46);
//  Вчинок, що виходить за межі узвичаєних норм поведінки. І все ж... Не було ні одної хуліганської вихватки Жолудя, над якою не витав би дух Сашки Інтелігента (Іван Микитенко, II, 1957, 477);
//  Жарт, вигадка. І Майбородиха, і Галецька трошки якось повеселішали од тієї дурненької вихватки й розбалакались (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 304); Рідкодуб і Карась разом з усіма реготали з вихватки хитрого Христича... (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 178).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 525.

Коментарі (0)