в означеннях
Тлумачення, значення слова «викінчувати»:

ВИКІ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КІНЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Обробляючи, відшліфовуючи і т. ін., завершувати, закінчувати що-небудь. Вчора сиділа я до пізньої ночі, викінчувала якесь шитво (Ольга Кобилянська, III, 1956, 134); Дві частини [«Повії»] ніяк не діждуться ні доброї години, ні зайвого часу, щоб їх викінчити (Панас Мирний, V, 1955, 410).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 406.

Коментарі (0)