в означеннях
Тлумачення, значення слова «виключний»:

ВИ́КЛЮЧНИЙ, а, е.

1. Який становить виняток серед загальних правил; винятковий. Він використає коли не своє людське право гідності, то умовне і ще страшніше для цих офіціальних людей виключне право посланця... (Іван Ле, Наливайко, 1957, 32).

2. рідко. Надзвичайний у якомусь відношенні. Він бачив Андрійову кмітливість.., виключну чесність у поводженні з товаришами (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 18); Олексій Гаврилович Венеціанов справді був людиною виключної доброти (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 91);
//  Дуже гарний. [Терещенко:] Пише [дочка], які там [в Московському університеті] лабораторії — чудо! Кожному студенту окрема кімната. Виключні умови! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 298).

3. Який поширюється тільки на кого-, що-небудь; єдиний. Фольклористи дожовтневої доби.. віддавали головну, а часто і виключну увагу фольклорові давніх часів (Максим Рильський, III, 1956, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 409.

Коментарі (0)