ВИКЛИ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́КЛИНИТИСЯ, иться, док., геол. Ставати тоншим і вужчим, клиноподібним, виступати у формі клина (про гірські породи). Вода витікає [із ставу].. у крейдяні відклади, які виклинюються на поверхню (Колгоспник України, 1, 1958, 37).