ВИКОНУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКОНАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Здійснювати що-небудь, реалізувати завдання, наказ, задум і т. ін., проводити в життя. Написане не вдовольняє мене,.. треба б краще обробляти й виконувати речі, бо важна не кількість, а якість (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 422); Гриша був чудесний хлопець і гарний працівник, він.. виконував план без натуги (Юрій Яновський, I, 1958, 501); Він у мене ніколи нічого не просив.., значить, моє діло виконати своє бажання так чи інакше (Леся Українка, V, 1956, 314); Наказ виконали. Глибинними бомбами підводний човен потоплений (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 232).
2. Відтворювати для слухачів або глядачів який-небудь твір (музичний, літературний і т. ін.). Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх про різні події (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 343); Виконувати роль.