ВИКРЕ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КРЕСАТИСЯ, ешеться, док.
1. З'являтися від ударяння кресалом або металевим предметом по кременю, каменю, залізу (про іскри, вогонь). * Образно. Кольє моргнуло на Данила Катрича.., посміхнулося димчатим камінчиком, обсипало іскрами, що викрешувалися (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 253).
2. тільки недок. Пас. до викрешувати.