в означеннях
Тлумачення, значення слова «викручуватися»:

ВИКРУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИКРУТИТИСЯ, учуся, утишся, док.

1. тільки 3 ос. Розкручуючись, випадати; вигвинчуватися (про що-небудь вкручене).  * Образно. Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 33).

2. Пручаючись, вириватися від того, хто тримає. І коли Любка, приховуючи огиду, в'юном викручувалась із рук і, пустуючи, вилітала з дверей, [Євген Вікторович] дивився вслід (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 80); Шість чоловік держать його міцно, щоб не викрутивсь (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 260).

3. перен. Виходити з скрутного становища, вигадуючи що-небудь, хитруючи. Шнадельський мусив брехати, викручуватися, але ті брехні робили чимраз менше вражіння (Іван Франко, VII, 1951, 331); Тим часом Лантух збагнув, що наговорив зайвого.. Треба негайно ж викручуватись! (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 214); [Панас:] Будь ласка, навчи, як мені викрутитись з цієї оказії... (Марко Кропивницький, I, 1958, 131);
//  розм. Ухилятися від прямої відповіді. Як не приставав Василь до Мотрі: утечемо, вона завжди уміла викручуватись так, що не скаже йому нічого (Панас Мирний, IV, 1955, 180); От тою-то лютою жінкою й дратували раз у раз Івана, та він не сердився і добродушно викручувався жартами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 347).

4. тільки недок. Роблячи верткі рухи тілом, крутитися, повертатися. Мовчки й зосереджено пливуть риби. Викручуються морські коники (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 63); — Ти.. навчилася вже в панни в покоях викручуватися (Ольга Кобилянська, II, 1956, 56); Вона спинилась, здивовано дивиться на Агу, яка, не помічаючи її, викручується перед дзеркалом (Олександр Корнійчук, II, 1955, 244); На мостику гавкав і нявчав магнітофон і дико вигинались і викручувались три чорні постаті (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 84).

5. тільки недок. Пас. до викручувати 1—3.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 417.

Коментарі (0)