в означеннях
Тлумачення, значення слова «викрик»:

ВИ́КРИК, у, чол. Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик. — Я піду. А ще хто? — І я! І я! — чуються з купи викрики (Панас Мирний, IV, 1955, 185); Серед гомону й викриків бряжчали струни то в одних, то в інших руках (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 76).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 416.

Коментарі (0)